ЧЕРНИЧИТИ, ЧУ, ЧИШ,
Черничити, чу, чиш, гл.
1) Быть монахиней, богомольствовать.
2) Жить монашеской жизнью Понеділкує, черничить, киянок годує; свічку, ладан в церкву Божу любить подавати. Мкр. Н. 30.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 458.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ЧЕРНИЧКА, КИ, →← ЧЕРНИЦЯ, ЦІ,